Основні транспортери текстильних матеріалів

Робочими інструментами існуючих механізмів транспортування є рейка зубчата, рифлені ролики і каретка (касета, як різновид каретки в машинах напівавтоматичної і автоматичної дії).

         Траєкторія рейки механізму подачі матеріалу складається з вертикальних і горизонтальних рухів і являє собою складну шатунну криву еліпсоподібної форми з великим радіусом кривизни (рис. 1).

traektor_ya_reyki.png

Рис. 1 Траекторія руху рейки

 

              Види зубчатих рейок відрізняються один від одного в залежності від призначення швейних машин. Оптимальна рейка – рейка з трьома рядами зубців (рис.2)

         Середній ряд зубців має розрив. Наявність вікна дає можливість проводити утягування стібка ниткопритягувачем ще в процесі переміщення матеріалів рейкою.

reyka_2.pngreyka_3.png

Рис.2 Схема зубчатої рейки

 

Схеми основних рейкових транспортерів текстильних матеріалів

 

1. Нижній одинарний рейковий механізм(рис. 3)

Забезпечує переміщення матеріалу без утворення складок при затягуванні стібків.

vza_mod_ya_reyki___lapki.pngvza_mod_ya_2.png

 

Рис. 3 Схема роботи нижнього одинарного механізму переміщення тканини: 1 – рейка зубчата; 2 – голкова пластина; 3 – прорізь голкової пластини; 4-6 – текстильні матеріали; 5 – притискна лапка; а – піднімання рейки; б – рух рейки вперед; в - рух рейки вниз; г – рух рейки в вихідне положення.

 

         Однак, такий механізм викликає необхідність контролювати переміщення матеріалів під голкою, інакше матеріал самовільно розвертається вліво відносно голки. По-друге, при переміщенні матеріалу, який складений в два і більше шарів, рейка зубцями фактично захоплює тільки один нижній шар. В результаті, хоча і матеріали зшиті між собою попередніми стібками, нижній їх шар переміщується на більшу величину, ніж верхній. Має місце „приспосаджування” матеріалів або „посадка”. В загальному „посадка” матеріалів – відносне зміщення (проковзування) матеріалів в процесі їх переміщення рейкою.

 

2. Переміщення матеріалу відхиляючою голкою і рейковим транспортером.

         Використовується для синтетичних і натуральних матеріалів. Усунення „посадки” матеріалів досягається тим, що в процесі подачі матеріалу приймає участь як рейка, так і голка 2. На рис. 4 показана схема механізму і траєкторія руху рейки і голки.

golka_shcho_v_dhilya_tsya.png

 

Рис. 4. Комбінована подача матеріалу: 1 – рейка; 2 – голка; 3 – рейка; 4 – матеріал.

 

3. Нижній диференційний механізм переміщення матеріалу.

Переміщення здійснюється двома рейками 1,2 (рис. 5)

 

diferents_yna_reyka.png

Рис. 5. Диференційний механізм: 1- основна рейка; 2 – диференційна рейка.

 

         Використовується для виготовлення виробів з матеріалів середньої товщини, що містять синтетичні волокна, а також з трикотажних волокон.

         При зшиванні тканин, що містять синтетичні нитки, наприклад, лавсан, з’являється як посадка нижньої тканин, так і стягування верхнього і нижнього шарів. В цьому випадку на ділянці між рейками необхідно розтягувати тканини, що досягається подачею тканин основою рейкою 1 на більшу довжину між диференційною зубчатою рейкою 2.

При зшиванні еластичних матеріалів, наприклад, трикотажного полотна, можлива зворотна задача.

4. Схема роботи механізму з нижньою і верхньою рейками (рис. 6)

 

dv__reyki.png

 

Рис. 6. Нижня і верхня зубчаті рейки: 1 – нижня рейка; 2 – верхня рейка; 3 – лапка притискна.

 

         Використовується при пошитті виробів з матеріалів, що важко транспортуються. Транспортування здійснюються одночасно рейками нижньою 1 і верхньою 2, якому допомагає притискна лапка.

Механізм транспортера з посадкою нижнього шару тканини.

 

dv__reyki2.png

Рис. 7 Транспортер з посадкою нижнього шару тканини: 1 – нижня рейка; 2 –; верхня рейка; 3 – притискна лапка; 4 – матеріали; 5 – розділова пластина; 6 – голкова пластина.

 

         Такий механізм використовується в швейних машинах для пошиття одягу костюмної і пальтової групи з посадкою нижнього матеріалу 4.

         Нижня рейка 1 подає матеріал 4 на довжину стібка, верхня рейка також подає верхній матеріал на довжину стібка, що може регулюватися в широких межах в процесі шиття.

         Коли рейки подають матеріал притискна лапка 3 піднімається і опускається одразу після того, як рейки припиняють подавати матеріал.

         Для зменшення коефіцієнта тертя між матеріалами заведена металева пластина 5.

 

Схема і аналіз переміщення матеріалів рифленими роликами

         Механізми транспортуючих рифлених роликів характерні для швейних машин, які використовують для пошиття виробів з шкіри, шкірозамінників, хутра, ватних настилів. жорстких і важких матеріалів.

Поширені механізми транспортера з позивним колесом 1 (рис. 8, б) рейки з притискним роликом (рис. 8, а) з двома рифленими роликами, які розташовані в горизонтальній поверхні (рис. 8, в).

rolik.pngrolik2.pngrolik3.png

 

Рис. 8. Механізми транспортування матеріалів рифленими роликами

Для таких механізмів характерні недоліки.

         Матеріал в точці, проколу не притиснутий і при зшиванні м’яких матеріалів разом з голкою піднімається тканина. Утворення петлі-напуску у вушку голки погіршується.

 

Якість пошиву виробів, продуктивність машини, трудоємкість і експлуатаційні витрати, в переважній більшості, залежать від механізмів, які подають (переміщують) вироби в процесі їх обробки. В швейних машинах використовують, в основному, три типи механізмів транспортування тканини: зубчата рейка, рифлені ролики і каретка.

         Транспортування рейкою здійснюється за рахунок сил щеплення зубців рейки з матеріалом і притискування матеріалу верхньою підпружиненою лапкою. В швейних машинах використовується одинарна і подвійна зубчаті рейки.

         Одинарна рейка може працювати з простою лапкою і лапкою, яка рухається з відхиляючою голкою, рифленим роликом Подвійна рейка складається з двох зубчатих рейок, які мають окремі механізми. Рейки можуть розташовуватися як по один бік, так і з двох боків.

         Механізм переміщення має складну багатоланкову систему, у яких, для піднімання рейки, використовується куліса, з’єднувальна ланка, трьохцентровий кулачок. Для регулювання кроку стібка використовують такі способи: змінюють довжину веденої і ведучої ланки, змінюють кут між відповідними ланками тощо. Слід звертати увагу на силове навантаження на рейковий механізм.