Організація робочого місця

Підвищенню продуктивності праці сприяє організація робочого місця (рис.1), яка передбачає  оснащення  промислового столу  додатковими  місцями  на  різній  висоті  для попереднього розміщення двох і більше пачок деталей крою. Це направлено на засвоєння більш раціональних прийомів роботи працюючого на машині, а саме мінімальних рухів рук і рухів корпусу людини.

 

roboche_m_stse.png 

 

Рис.1 Машинне робоче місце кравця

Раціональні прийоми роботи передбачають скорочення необхідного додаткового часу для виконання допоміжних поза циклових операцій ручного завантаження деталями крою швейної машини. Також підвищенню продуктивності праці сприяє правильна посадка працюючого на машині, корпус якого повинен бути злегка нахилений вперед.

Виріб повинен розміщуватися на відстані 30...40 см від очей працюючого (рис.2), а лікті – на одному рівні з кришкою 6 промислового стола. Велике значення має вибір висоти стільця. Тому зазвичай використовують гвинтові стільці із сидінням, що регулюється по висоті. Оператор повинен сидіти навпроти голки і притискної лапки машини. Обидві ступні ніг повинні розміщуватися на педалі. Ступню правої ноги доцільно трохи висунути вперед. Тоді пуск машини буде здійснюватися в основному носком ступні правої ноги, а зупинка – п’яткою лівої ноги. При цьому навантаження розподіляється рівномірно на обидві ноги, що значно полегшує фізичну і розумову  роботу на машині.

 

posadka.png

 

Рис.2 Правильна посадка за швейною машиною

Колінний важіль  повинен бути відрегульований по висоті так, щоб розташовувався на рівні коліна правої ноги.

Перед початком роботи слід перевірити правильність заправлення ниток і вільне проходження вістря голки по центру голкового отвору в голкову пластину.  Якщо  відсутня  централізована  система  змащування в  машині  необхідно змастити машину. При всіх попередніх роботах електродвигун машини повинен бути відімкнений від електричної мережі.

При пошитті деталі розташовують ліворуч від лапки машини, а припуск на шов – праворуч (рис.3).

Кінці строчок на початку й наприкінці шва закріплюють. Закріпки по кінцям шва можуть бути одинарні (N-типу) або подвійні (W-типу).

vir_b.png 

 

Рис.3 Розташування напівфабрикату під час зшивання

При  виконанні  закріпки  N-типу  на  початку  шва слід  спочатку  надати матеріалу  зворотній рух  на  відстані 10...15 мм  (при довжині стібка 2,5 мм це 4...6 стібків) від зрізу деталей при натиснутому важелі реверсу матеріалу, а після  цього  відпустити  важіль  реверсу  матеріалу  і  виконувати  пряму  строчку. Друга закріпка N-типу на кінці шва виконується при повторному натисканні важеля реверсу матеріалу в кінці шва і відпусканні важеля реверсу на відстані 10...15 мм від зрізу матеріалів (від останнього стібка основного шва).   

При  виконанні  закріпки W-типу  на  початку  шва  слід  виконати  пряму строчку довжиною 12...16 мм, а потім, натиснувши на важіль зворотного ходу зубчатої рейки (важіль реверсу матеріалу), надати матеріалу зворотний рух і виконати другу строчку на тій самій ділянці й по тій самій лінії. Після цього відпустити важіль реверсу матеріалу і виконувати пряму строчку. В кінці шва і в кінці останнього стібка повторюють натискання і відпускання  важеля реверсу матеріалу.

         При  виконанні  ділянок  строчок,  розташованих  під  кутом,  потрібно  стежити  за  тим,  щоб  строчка  не  переривалася  й  останній  прокол  при  виконанні першої ділянки строчки був першим проколом для наступної  ділянки строчки.

Щоб  прошарки  матеріалів не  зсувалися,  головний  вал  машини  слід  зупинити при крайньому нижньому положенні голки й потім, піднявши лапку, повернути пакет матеріалів на певний кут. Опустити притискну лапку і продовжувати шити по новій наступній ділянки напрямку шва на швейному виробі.

Виконайте онлайн-вправу зайшовши за посиланням

https://learningapps.org/display?v=p83r6sc0k20